h1

Вижили! :)

Квітень 7, 2010

Вижили!

Останній тиждень, дядьки з hosting.ua працювали цілодобово, щоб відновити сайтики своїх клієнтів після пожежі. І не безрезультатно! Ось, наприклад, мій контент “вижив” повністю! Причому все вийшло максимально прозоро і зручно – назви серверів, аккаунти – все залишилось без змін. Тільки й довелося редіректнути назад доменне ім’я, і все запрацювало! :)

http://yellowglasses.com.ua/

Ну що тут скажеш, хостер з ситуації вийшов достойно, як на мене. Звісно, можна було не допустити самої пожежі (кажуть, що протипожежна система була свідомо вимкнута через велику кількість фальш-спрацьовувань!). Але, принаймні, вдалось відновити інформацію клієнтів.

А для нас всіх висновок один – не забувати “прикривати свій зад” самостійно (у вигляді бекапів, хоч час від часу) :)

Як там жартував Ozzo: “сисадмины делятся на тех, кто делает бэкапы, и тех, кто уже делает бэкапы” :lol:

п.с. Єдиний глюк, який стався по ходу справи – не відкривалась адмін-частина wordpress, видавало таку помилку:

Warning: Cannot modify header information – headers already sent by (output started at /home/note/public_html/wp-config.php:1) in /home/note/public_html/wp-includes/pluggable.php on line 865

Шлях вирішення знайшла швидко тут – перезаписала файлик wp-config.php з кодуванням UTF-8 without BOM – і все піднялось.

п.п.с. Ще випробувала частковий імпорт статей з WP в WP (щоб перенести попередні 2 записи, які були додані на chrishoneybee.wordpress.com). Зробила все “в лоб”: експортнула весь контент з старого сайту, відкрила XML файл в редакторі, і витерла звідти все, крім останніх <item> (так, що в мене був лише контейнер <channel> і 3 <item> всередині). Імпортнула на новому сайті – вуаля! Все спрацювало – і два пости, разом з коментарями і малюнками – перенесені на новий сайт.

h1

Про хлам. І про доброчинність.

Березень 29, 2010

Знаєте, чим я займалась о 9 вечора в суботу, коли почалась злощасна пожежа? Якраз була в процесі написання статті! Так що я, мабуть, одна з перших збагнула, що щось тут неладно… :) Але справа не в тому. Я збиралась поділитися з вами важливим ноу-хау, тому поки не забула – спішу опублікувати ту незавершену статтю тут, в моїй тимчасовій дислокації.

Недавно ми з чоловіком зі всіма своїми пожитками, перестали поміщатися у власній квартирі. Кладовка, антресолі, тумбочки, шухляди і єдина одіжна шафа – повні під зав’язку. І справа не в тому, що ми потребуємо більше речей, ніж інші люди. Справа в старій звичці, до якої привчались ще з дитинства – “не викидай, може, раптом колись згодиться“.

Ну от, до прикладу, одяг. Ще змалку ми знали, що зі старшого одяг переходить молодшому, з молодшого – ще молодшому, а коли вже зовсім нікому – то і на село відвезти можна – по полю ходити. Хіба може комусь прийти в голову викинути “ну зовсім ще цілісінькі” джинси? Або светрик, “який я ще з 10 класу ношу, а він досі, як новий“? Або кедики, “з якими пов’язано стільки спогадів“? Або сорочку, яку ніколи не носив -  “подумаєш, трохи завеликого розміру“! Чи старі кросівки – “вони ж шкіряні!!!“? Нізащо-нізащо! Ми чемно “архівуємо” те все добро в своїй шафі на чорний день (“а раптом ремонт нагряне?” , або “не буде в чому в ліс піти“), потім щиро дивуючись: “стільки речей, а вранці на роботу одіти нічого…“.

І все б добре, ..тільки в один прекрасний день ти перестаєш поміщатись у власній квартирі! ;)

А називаються ті всі близькі серцю речі ніяк не інакше, як хлам, з яким треба боротись систематично і безапеляційно! Саме таку війну хламу оголосив мій чоловік. Відкрив одного вечора свою шафу, витягнув звідти добрячу третину одягу, і заявив: “Цього в моїй шафі бути не повинно! Думай вже сама що з цим робити“.

Ну ясно, що не викидати!” – подумала я :)
А потім сіла в інтернет і почала гуглити – куди можна пристроїти у Львові одяг, що був в використанні. Знайшла інформацію про Банк Одягу, організований під егідою Червоного Хреста – місце, куди приходять малозабезпечені люди за безкоштовним одягом, взуттям, предметами побутового вжитку. Саме те що треба! Ідеальний варіант – можливість позбутися хламу, причому з користю для інших!

Тут вже і я почала інвентаризацію шафи. Прощатися з речима було легко і приємно. Кожного разу, коли “господарливе” друге я скиглило “ну може ще хоч раз одягнеш колись“, перше відповідало “старенькій бабусі цей светрик більше згодиться“; “але ж ця куртка – добротна і майже нова” – “а уяви собі як хтось зрадіє такому подарунку!“; “але ж це твоя улюблена футбоооолка!” – “значить буде нагода купити нову улюблену!“.

Врезультаті, назбирався ось такий мішечок соціальної допомоги (це не включаючи подертого і дуже зношеного одягу, який в акуратному пакетику чекав на нових власників біля смітника):

Невеличка перемога в боротьбі з хламом! ..І заодно +1 до благодійних акцій, в якій ми прийняли участь! Хіба не класно?

Я вже постановила собі, принаймні раз-два рази на рік пакувати такі мішечки. Рекомендую і вам!

Адреса Банку Одягу:
вул. Героїв УПА, 78
тел. (032)2393291
працює: в Пн, Ср, Пт з 11:00-13:00 (можна також уточнити по телефону)
Приносити можна одяг, взуття, іграшки, посуд, інші корисні речі.
Головне, щоб все було чисте.

І нехай домівки ваші будуть хлам-фрі, а серця повні співчуття і доброти! :)

h1

Згоріло чи не згоріло? От в чому питання :)

Березень 28, 2010

Вчора ввечері сталась пожежа в датацентрі мого хостинг провайдера – hosting.ua.

Вечером в субботу 27 марта, около 21:00 по киевскому времени на втором этаже бизнес-центра “Фабрика Бизнеса”, где находится датацентр одного из крупнейших на Украине хостинг-провайдеров HOSTING.UA начался пожар.

Установленная в датацентре система пожаротушения по невыясненным причинам не сработала. Сигнал от датчиков поступил на пульт системы пожаротушения, однако огнегасящее оборудование не сработало. По этой причине вместо положенных для датацентров безводных систем пожаротушения на основе порошковых или газовых систем, прибывшие пожарные расчеты использовали имеющиеся в их распоряжении средства, что увеличило ущерб нанесенный серверам в датацентре. Окна в датацентре выбиты в ходе мероприятий по пожаротушению.

Серверам в датацентре нанесен большой ущерб. Сотрудники датацентра не могут в настоящее время оценить его объем, хотя утверждают, что часть серверов уцелела. Насколько это правда – не известно. Имеется информация, что даже оценка ущерба сможет быть завершена не ранее чем через неделю. На текущий момент, уже более 12 часов, клиентам хостинг-провайдера до сих пор не поступает никакой официальной информации, что подтверждает предположение о значительных масштабах ущерба.

І все б нічого, тільки от легковажна chrishoneybee ніколи не робить бекапів :D, та що там казати, я можу  сидіти і довго-нудно працювати над якимось документом (типу курсової роботи, чи ще чогось такого об’ємного) і навіть не зберегти його, а потім гірко бідкатись, коли в ноутбуці раптом сяде батарея :)

Так що моя писанина “в жовтих окулярах” за останні пів року, в єдиній копії лежить десь там, на напів-згорілих серваках :/

Чоловік злорадствує “ну казав же я тобі, що українські провайдери то фуфло”, дивується з моєї легковажності “ну, ти Христя, впринципі сама винна”, і радить “відразу в суд на них писати треба!”, а я вирішила підійти до ситуації по-філософськи. Ну сталось, то й сталось… Нічого вже не вдієш ..Тільки от цікаво: згоріло все, чи ні? :)

п.с. до речі, кумедно так – останній запис був про тріумфальний переїзд блогу, а наступний після нього – от цей :D

ггггг, гонсько вийшло.

h1

Cвяткуємо новосілля! + конкурс

Жовтень 29, 2009

Я вже давно грозилася переїхати на самостійний домен і хостинг, і ось – ТА-ДА-ДА! Запрошую в мій новий “дім” – оновлений блог з новою назвою “Мої жовті окуляри – Життя очима оптиміста” (чому саме такою – читайте тут) і новою  адресою – YellowGlasses.com.ua.

Відразу попереджаю, процес міграції сайту та його відлагодження ще повністю не завершений (але дуже вже нетерпілося переїхати і почати писати нові записи в новому місці :)), і в моєму списку To-Do-шок ще дуже багато пунктів…

У зв’язку з цим, оголошую конкурс! Хто знайде найбільшу кількість багів на новому сайті (дизайн, локалізація, функціонал, що завгодно!) – той отримає від мене приз. Пишіть в коментарі, або мені на мило! :)

п.с. Не забудьте обновити посилання в своїх RSS переглядачах – http://yellowglasses.com.ua/feed/
Старий сайт більше не буде оновлюватись.

п.п.с. Крім багів – також приймаються пропозиції покращень та інші коментарі! ;)


h1

TEDxKyiv – післясмак

Жовтень 23, 2009

Прем’єрна конференція TED в Україні залилиша по собі змішані враження. Було ряд речей, які мені не сподобались, та, водночас, були і речі, які мені дуже сподобались. Класична ситуація із шклянкою води – можна довго сперечатися чи вона напівповна, чи на напівпорожня :)

Мій вибір – напівповна.  TEDxKyiv відбувся, і це вже величезне досягнення. Я дуже добре знаю, як тяжко зрушити справу з мертвої точки, головне – перший крок, яким би він не виявився :)

Отож про хороше. Про ideas worth spreading (=головний постулат TED). Я була присутня на 6 виступах, на останній залишитись не змогла (а шкода, кажуть він найрвучіший виявився, чекаю на відеозапис…), два слова про кожен з них (далі – в порядку спадання):

Тетяна Монтян з її доповіддю на тему Власності в Україні
Надзвичайно колоритна і дуже розумна жінка. Не маючи ні слайдів, ні ультра-модної теми, ні якихось інших козирів в рукаві, вона абсолютно полонила мою увагу на всі 18 хвилин, відведені для доповіді. Україна постала у вигляді великого puzzle, кожен шматочок якого є чиєюсь власністю. Шматочки, розібрані і погублені, мандрують з рук в руки без нормальних правил та законів. Але врятувати цей puzzle можливо (хоча й досить важко), здійснивши три головні перетворення…

Далі припиняю переказувати зміст, подивитеся у вигляді відео на сайті TEDxKyiv, моя справа лише сказати, що послухати цю доповідь – більш ніж варто! Як кажуть албанці “ета пядь”!

Ісаак Кушнір з натхненною одою Шкільній Геометрії
Наступний персонаж – вчитель математики з 50-річним стажем. Пан Кушнір просто закохав у себе публіку: своєю пристрастю (хто б подумав, що можна так натхненно говорити про геометрію!), безкомпромісністю у висловлюваннях ( аля “мої учні однозначно порвуть ваших викладачів!”) та відмінним почуттям гумору (“ви знаєте слово на три букви? а треба знати на дві – УМ!”). Думаю, він правий – якби всі вчителі були такими, як він, а ще краще (продовжую від себе) якби кожен з нас працював так само натхненно і віддано на своїй роботі, то ми б жили в зовсім іншій (=кращій!) Україні.

Гліб Усаковський з розповіддю про Органічну Архітектуру
Про органічну архітектуру щось чула і раніше, тепер мала нагоду побачити, як це відбувається в реаліях нашого життя. Пан Усаковський розповів про роботу своєї студії, показав деякі плани будинків, побудованих за органічними принципами: з врахуванням “життєвої драматургії” власників, а також ідеально вписані в ландшафт.

Цікаво, хоча, можливо, не так актуально, як попередні теми. Середньостатистичний українець ще дуже довго не зможе дозволити собі житла, індивідуально спланованого під його потреби.

Дмитро Зоц з інформацією про Відновлювану енергію
Згадані вище доповідачі розповідали про речі, дотичні до їх професійної діяльності. А от Дмитро Зоц (за професією – відомий медіа-діяч), навпаки, розповідав про Sustainable Developmemt, тему, що для нього є, швидше, хоббі, ніж роботою. Можливо, тому сама презентація не вийшла “wow”, інформація “позичена” з різних джерел, кумедно зліплені слайди, різними мовами і різного формату.. проте  приємно було бачити, що є впливові люди, небайдужі до питань екології, які і самі персонально користуються відновлювальною енергією (пан Зоц, до слова, опалює власний дім брикетами з хмизу), і популяризують ідеї серед інших.

Мабуть, найцікавішою інформацією доповіді були деталі використання Кіотського протоколу

Тетяна Микитенко з роздумами про формування Смаків
Авторка скандального сайту рагу.лі (кажуть, що скандального. я про нього, якщо чесно, вперше почула на TED) розмірковувала на тему формування смаків людей. Роздуми цікаві, доповідь послідовна і нормально викладена, проте сама тема, як на мене, трохи недотягує до рівня TED. Та й виступаючих, на мою думку, треба підбирати ретельніше.

Олександр Агафонов про Суть життя?
Цієї доповіді я зовсім не зрозуміла. Можливо, справжніх митців просто складно “парсати”? Здається, йшлось про суть життя, про пекло і рай, про якісь життєві істини, і про квадрат Малєвіча… Наперекір постулатам TED-у, пан Агафонов говорив про Біблію (а релігійні теми недозволені в конференціях TED, як і політичні, чи комерційні…), за що довелося “розраховуватися” в блоці питань аудиторії. Одним словом, не сподобалось. Хоча, можливо, це лише на мій смак :)


Підсумовуючи: Прикольно, що все відбулось. Прикольно, що справа зрушилась з місця. Далі треба працювати над тим, щоб зробити TEDxUkraine професійнішим, залучати більшу кількістю цікавих людей, вибирати потужніші та актуальніші теми, ростити спільноту  прихильників.
Дуже хотілося б долучитися до цього особисто, можливо, для початку, зголошуся перекласти парочку відео :)  …а там хз, може і до TEDxLviv – недалеко? :)
h1

Проект 365 – тиждень 42й

Жовтень 20, 2009

Креатив. З двох порожніх пачок соку можна замутити непоганий костюм зайця! :)

1012

Манагери. Наша віртуальна гра – симуляція ІТ проекту – завершилась супер-пупер-успішно. Навіть подумуємо про подальший розвиток симуляції… А ось команда переможців першої гри :)

1013

Зима. Прийшла несподівано, і спричинила неабиякий ажіотаж серед лижно-бордерської частини населення…

1014

Мультики. Країну врятує анімація! Однозначно! :)

1015

Еротика. Така ось принадна снігова баба, зліпили дітки нашого будинку. Тут ще погано видно, які в неї розкішні коси…  :)

1016

Ранок. Збираємось в дорогу.

1017

Пруффото :) Враженнями про конференцію обов’язково поділюся пізніше.

1018

Проект 365 - це спроба зробити відбиток цілого року життя, склавши докупки по одній фотографії кожного дня року. Сподіваюся, вкінці 2009 в мене вийде непогана різнокольорова історія! :)

h1

Країну врятує анімація!

Жовтень 16, 2009

Несподівано для самих себе, вибралися з чоловіком “в люди” i сходили на показ короткометражних мультиків від Wiz-Art – “Країну врятує анімація”.

Один з найприкольніших – казочка про маленьку червону шапочку в інтерпритації швецького студента (Tomas Nilsson):

Також дуже сподобався мультик про сторожового пса  (Quard Dog, Bill Plympton), дивимося повну версію тут

dog

До речі, Wiz-Art нікуди не дівається, і продовжує вечори кіно в Палаці Мистецтв. Найближчим часом відбудуться:  Феєрія Іспанського Кіно, та фільми для чоловіків Boys Don’t Cry.

h1

Їду! :)

Жовтень 14, 2009

ted-kyivВууухууу! Таки їду на конференцію!
Буду в Києві в неділю і понеділок.
Сьогодні переглянула оновлений список доповідачів – вже не дочекаюсь…

А хто ще зі Львова там буде?

h1

Проект 365 – тиждень 41й

Жовтень 11, 2009

Друзяки. Найкращі зустрічі виходять експромтом!

1005

Ранішнє прозріння. Христя подумала “Хочу кавусі”, а потім прочитала…

1006

Осіння розкіш. Між іншим непогана ідея розфарбовки для килима.

1007

Ранок. Ось, що я бачу за вікном, коли прокидаюся о 7:00.

1008

Уууууу. Курси продовжуються. Сьогодні вже на нашій машинці в місто виїжджала!

1009

Знов осіння розкіш. А ви знали, яку красу можна придбати, всього за 5 грн?

1010

Симпатюлька. Цікаво, а куди діваються равлики зимою, впадають в сплячку?

1011

Проект 365 - це спроба зробити відбиток цілого року життя, склавши докупки по одній фотографії кожного дня року. Сподіваюся, вкінці 2009 в мене вийде непогана різнокольорова історія! :)

h1

Кмітливий і ледачий – оптимальна комбінація

Жовтень 9, 2009

Сьогодні прочитала вельми потішну історію про німецького генерала фон Мольтке, що керував пруською армією в 19 столітті, і розробив цікаву систему класифікації своїх офіцерів. Він ділив їх на 4 групи:

  • тупі і ледачі
  • кмітливі і активні
  • тупі і активні
  • кмітливі і ледачі

Першій групі людей – тупим і ледачим – генерал доручав монотонну, просту роботу. Їх можна було залишити без нагляду, зовсім не турбуючись про наслідки.

Люди з другої групи – кмітливі та активні – вважалися схильними до зациклення на мікроменеджменті, а отже нездатними стати справжніми лідерами. Ці офіцери були прекрасними виконавцями доручень будь-якої складності, але майже ніколи не доростали до роботи в генеральному штабі.

Представники третьої групи – тупі та активні – вважалися трохи небезпечними, адже своєю непродуманою активністю часто створювали проблеми швидше, ніж їх можна було вирішити. Таких офіцерів не можна було залишати без нагляду, і найчастіше їх просто звільняли.

І нарешті люди останньої групи – кмітливі і ледачі – на думку генерала, були найкращими кандидатами на високі звання та посади. Адже вони достатньо розумні, щоб збагнути, що саме необхідно зробити далі. Але водночас ледачі, а отже схильні до найпростішого вирішення ситуації, що вимагатиме від них найменше зусиль. Максимальний ефект з мінімальними затратами. Ідеальна формула.

Висновок з байки: щоб бути гарним стратегом та добре справлятися зі своїми обов’язками (а особливо обов’язками менеджера), треба мати здорову (=продуктивну) лінь, яка, до речі, споконвіків була джерелом прогресу. Не треба намагатися зробити все і зразу, або завершити кожнісіньку справу ідеально. Треба зробити МІНІМАЛЬНО достатню кількість дій, що дадуть бажаний результат. 

Так що лінуємося на здоров’я! :)

i-did-nothing,jpg

п.с. а  історію я прочитала тут.

Follow

Get every new post delivered to your Inbox.